За оцінками, харчові відходи становлять 8% глобальних викидів парникових газів. Підтримка глобального населення майбутнього вимагає стійкої системи, яка зможе прогодувати світову спільноту, одночасно пом’якшуючи наслідки зміни клімату. Але чи можемо ми покращити сталість, одночасно підтримуючи економічний розвиток?
Боротьба з глобальними харчовими відходами допомагає боротися зі зміною клімату (самі харчові відходи становлять приблизно 8% глобальних викидів парникових газів1), зменшує наш вплив на навколишнє середовище та зберігає природні ресурси для майбутніх поколінь. Але вирішення проблеми харчових відходів важливе не лише на макрорівні. Воно також може допомогти окремим корпораціям, виробникам і домогосподарствам заощаджувати та підвищувати прибуток
Переваги боротьби з харчовими відходами недооцінюються харчовими підприємствами
Неефективність харчових відходів може здатися і так зрозумілою, що змушує нас замислитися, чому багато компаній не роблять більше, щоб зменшити свою роль у цій проблемі. Одна з потенційних причин цього полягає в тому, що витрати на харчові відходи важко визначити кількісно, оскільки вони, як правило, приховані в операційних бюджетах, розподілені по ланцюгам поставок між різними учасниками або просто прийняті як витрати на ведення бізнесу. Ще одна можлива причина того, що відходи настільки вкорінилися в нашій глобальній продовольчій системі полягає в тому, що ефективне вирішення проблеми часто вимагає довгострокових інвестицій, які можуть потребувати часу, перш ніж дадуть результати. Хоча корпорації можуть неохоче витрачати гроші на вирішення цієї проблеми, дослідження показують, що інвестиції того варті: аналіз 700 харчових компаній у 17 країнах показав, що 99% підприємств мали позитивну віддачу від своїх інвестицій в зменшення втрат і псування харчових продуктів, при цьому половина бачить економію понад 14 доларів США2 на кожному витраченому доларі. З таким фінансовим потенціалом справді немає причин вагатися рухатись вперед із конкретними діями.
Харчові культури підтримують боротьбу з харчовими відходами в усьому ланцюгу створення вартості
Харчові культури з біозахисною дією протистоять росту забруднюючих речовин і затримують псування, в результаті чого продукт стає більш свіжим, таким, яким можна насолоджуватися довше. Ці харчові культури продовжують термін зберігання без використання штучних інгредієнтів, і це може призвести до зменшення харчових відходів у всьому ланцюгу створення вартості. Хороше запитання: скільки харчових відходів можна було б уникнути, використовуючи ці харчові культури? Було розроблено дослідження3 впливу, щоб перевірити ефект додавання харчових культур з біозахисним ефектом до всього йогурту в Європі. Дослідження, яке перевірили експерти з Університету Вагенінгена та WRAP UK, показало, що лише в Європі відходи йогурту можна було б скоротити на 30%, що також означало б скорочення викидів CO₂ на 520 000 тонн.
Боротьба з харчовими відходами є стратегічним завданням компанії Chr. Hansen
В компанії Chr. Hansen боротьба з харчовими відходами є фундаментальним компонентом наших цілей сталого розвитку, а робота над розвитком харчової культури, яка може допомогти в боротьбі з харчовими відходами, є для нас головним стратегічним напрямком. Оскільки значна частина нашої роботи передбачає співпрацю з молочною промисловістю, ми зосередили наші цілі сталого розвитку в цій сфері та прагнемо скоротити відходи йогурту на два мільйони тонн до 2025 року. Молочна промисловість характеризується високою плинністю, нестійкими ланцюгами поставок і відносно короткими термінами зберігання, що робить її джерелом глобальних харчових відходів та втрат. Щороку в Європейському Союзі викидається до 17% усього йогурту, тобто щороку викидається 1,5 мільйона тонн йогурту3.
Виклики, які стоять перед нами дуже вагомі, але з креативністю та натхненням вони представляють можливість впровадити інновації та кинути виклик статус-кво. Ми віримо, що впораємося із завданням, і сподіваємось зробити свій внесок у створення продовольчої системи, яка зможе підтримувати себе та годувати всіх нас.
1 Інститут світових ресурсів, 2011/2012
2 Інститут світових ресурсів, 2019
3 Qbis, 2016
